Десь там далеко йде страшна війна, Вирує смерть і тишу рвуть гармати, Десь там давно воює чоловік, А ти вже так стомилася чекати І донька ваша ще така мала, Дай Боже сили, щоб її підняти, До тата дзвонить мало не щодня, Вона сумує і чекає тата. А вчора похоронку принесли, Немає більше чоловіка й тата. І донька плаче, душу розтина. А ти тепер і батько їй, і мати... Будь проклята безглузда ця війна І прокляті ті, хто почав стріляти. На них впадуть всі сльози вдів, сиріт, І сльози ті, що проливає мати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
