Пн, 23.12.2024, 15:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Десятикласникам 60-го

Нестримною бурхливою рікою 
мов білі лебеді летять роки.
Вже сиві, друже,ми з тобою,
травою поросли дитячі всі стежки.

А чи давно з далеких сіл і хуторів
розгрузлими стежками і дорогами 
збиралась юнь до школи у Хмелів
граніт науки гризти разом з педагогами.

Давно було це, ой давно.
Пішли в життя ми різними стежками
вже пів-століття з того часу прогуло
та в юні роки часто повертаюся думками.

Як не згадать, шановні вчителі, турботи ваші,
в садах заквічане село.
Дівчат вродливіших чим наші
по всій окрузі не було. 

І вже сьогодні,як писав поет
"Иных уж нет, а те далече"
Ніхто життя не спинить лет
тягар років все дужче давить плечі.

Таке життя - говорить мій онук,
а час летить його я не вблагаю.
Але допоки в грудях серця стук 
я добре, друзі, всіх вас пам'ятаю.

Не заю, так воно чи ні,
але мені здається,
що кожний з нас у цьому мальовничому селі
залишив часточку душі і серця.
 

Додав: ПЕРЕМОГА (12.02.2017) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: ПЕРЕМОГА, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1990 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 17:31, 12.02.2017 [Лінк на твір]
"Ніхто життя не спинить лет
тягар років все дужче давить плечі." І - це правда.
avatar
0
2 suziria • 20:10, 12.02.2017 [Лінк на твір]
Tip-Hat
avatar
0
3 Мурашка • 12:12, 13.02.2017 [Лінк на твір]
up  55555  hands
avatar
4 poshipelov • 11:30, 14.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже гарний і сумний вірш.... Але таке життя.... як сказав онук...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz