Нд, 15.06.2025, 08:45
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1484]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1313]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Десятикласникам 60-го

Нестримною бурхливою рікою 
мов білі лебеді летять роки.
Вже сиві, друже,ми з тобою,
травою поросли дитячі всі стежки.

А чи давно з далеких сіл і хуторів
розгрузлими стежками і дорогами 
збиралась юнь до школи у Хмелів
граніт науки гризти разом з педагогами.

Давно було це, ой давно.
Пішли в життя ми різними стежками
вже пів-століття з того часу прогуло
та в юні роки часто повертаюся думками.

Як не згадать, шановні вчителі, турботи ваші,
в садах заквічане село.
Дівчат вродливіших чим наші
по всій окрузі не було. 

І вже сьогодні,як писав поет
"Иных уж нет, а те далече"
Ніхто життя не спинить лет
тягар років все дужче давить плечі.

Таке життя - говорить мій онук,
а час летить його я не вблагаю.
Але допоки в грудях серця стук 
я добре, друзі, всіх вас пам'ятаю.

Не заю, так воно чи ні,
але мені здається,
що кожний з нас у цьому мальовничому селі
залишив часточку душі і серця.
 

Додав: ПЕРЕМОГА (12.02.2017) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: ПЕРЕМОГА, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2032 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 17:31, 12.02.2017 [Лінк на твір]
"Ніхто життя не спинить лет
тягар років все дужче давить плечі." І - це правда.
avatar
0
2 suziria • 20:10, 12.02.2017 [Лінк на твір]
Tip-Hat
avatar
0
3 Мурашка • 12:12, 13.02.2017 [Лінк на твір]
up  55555  hands
avatar
4 poshipelov • 11:30, 14.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже гарний і сумний вірш.... Але таке життя.... як сказав онук...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар

virchi: Щирий, хоч і дещо ідеалізований гімн коханню, який передає глибину почуттів  через поетичні засоби української любовної лірики.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz