Моїй матусі.
Несуть мене думки туди
Де найрідніша людина в житті,
І кличе світле віконечко,
Де матуся моя сонечко.
Де очі блакитні й сумні
Там далеко на самоті.
І зачекалась в"юнка доріжка,
І чути голос мого дитинства.
Я далечінь здолати зумію,
Смуток в очах твоїх розвію,
І до рідного серденька пригорнуся.
І усміхнеться мені лебідка- матуся
Матусю, ти русло мого життя
І прекрасна як весна,
Ти напуваєш мене ласкою і теплотою,
Квіточко чарівна, моя любов з тобою.
Здоров"я тобі на довгі роки,
нехай щастя розсівають зірки,
Сонечко моє, мій промінчик золотий.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
