Моїй матусі.
Несуть мене думки туди
Де найрідніша людина в житті,
І кличе світле віконечко,
Де матуся моя сонечко.
Де очі блакитні й сумні
Там далеко на самоті.
І зачекалась в"юнка доріжка,
І чути голос мого дитинства.
Я далечінь здолати зумію,
Смуток в очах твоїх розвію,
І до рідного серденька пригорнуся.
І усміхнеться мені лебідка- матуся
Матусю, ти русло мого життя
І прекрасна як весна,
Ти напуваєш мене ласкою і теплотою,
Квіточко чарівна, моя любов з тобою.
Здоров"я тобі на довгі роки,
нехай щастя розсівають зірки,
Сонечко моє, мій промінчик золотий.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
