Маленька, засмучена жіночка,
З обсипаним сріблом волоссям,
Тендітна, ляклива, як білочка.
А може, мені так здалося.
У сон мій зайшла на хвилиноньку
Моя заклопотана ненька.
Провідати любу дитиноньку
Хотіла, напевне, рідненька.
І душу слабку, розтривожену
Тепло огорнуло раптово.
В чарівному сні заворожено
Дивлюся на матінку знову.
Ті дні, що прожиті з матусею,
Тепер вже нагадують казку,
У спогадах душу зворушують.
У снах чую мамину ласку.
Гарний, ніжний вірш тільки кінцівка трохи підводить. Нарушається стопа і збивається ритм, тому тут треба, або додати один склад, або перефразувати дві строфи.
Дякую всім за коментарі. Зауваження врахую в подальшому.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
