Маленька, засмучена жіночка,
З обсипаним сріблом волоссям,
Тендітна, ляклива, як білочка.
А може, мені так здалося.
У сон мій зайшла на хвилиноньку
Моя заклопотана ненька.
Провідати любу дитиноньку
Хотіла, напевне, рідненька.
І душу слабку, розтривожену
Тепло огорнуло раптово.
В чарівному сні заворожено
Дивлюся на матінку знову.
Ті дні, що прожиті з матусею,
Тепер вже нагадують казку,
У спогадах душу зворушують.
У снах чую мамину ласку.
Гарний, ніжний вірш тільки кінцівка трохи підводить. Нарушається стопа і збивається ритм, тому тут треба, або додати один склад, або перефразувати дві строфи.
Дякую всім за коментарі. Зауваження врахую в подальшому.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
