Колись і я ліпила ті фігурки. До творчості тягнулись мої руки.
***Одразу згадала глину сіру в кадках, стек... Було це в художній школі. Дякую Вам за гарний вірш. Ліпіть. Вдихайте душу в своє творіння. Хай щастить! :roze:
А я маю великий гріх у тім, що душа просить навчить мої руки творити з глини чудо, але все життя якось не в ті "степи" верне.Вже і літератури набралася і начиталася а до практики діло так і не дійшло. Нажаль....Дякую Вам щиро.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Ліпіть. Вдихайте душу в своє творіння. Хай щастить! :roze: