Невпинною ходою йдуть століття

* * *

Невпинною ходою йдуть століття,

Минає час у суєтах доріг.

Ти досягнув вже свого повноліття –

Прожив цей час, так як прожити зміг.

Заглянувши тепер в своє минуле,

Оціниш все, до чого довго йшов.

Згадаєш ти уже давно забуле

І те, що лиш недавно віднайшов.

Усе тепер постане перед тебе:

Колишні друзі, давні вороги,

Колись були інакшими потреби,

А нині тобі інше до снаги.

Все то – життя, майбутнє чи колишнє,

І все то є, чи буде, чи було.

Сьогодні ж ти не забувай торішнє,

Та й не чекай майбутнього свого.

Бо час іде невпинною ходою,

Тече вода з річок все в океан.

І доля хай не грається з тобою,

Нехай майбутнє буде не обман.