* * *
Невпинною ходою йдуть століття,
Минає час у суєтах доріг.
Ти досягнув вже свого повноліття –
Прожив цей час, так як прожити зміг.
Заглянувши тепер в своє минуле,
Оціниш все, до чого довго йшов.
Згадаєш ти уже давно забуле
І те, що лиш недавно віднайшов.
Усе тепер постане перед тебе:
Колишні друзі, давні вороги,
Колись були інакшими потреби,
А нині тобі інше до снаги.
Все то – життя, майбутнє чи колишнє,
І все то є, чи буде, чи було.
Сьогодні ж ти не забувай торішнє,
Та й не чекай майбутнього свого.
Бо час іде невпинною ходою,
Тече вода з річок все в океан.
І доля хай не грається з тобою,
Нехай майбутнє буде не обман.
| 
у Вас 
1
