Нд, 22.06.2025, 00:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4531]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Герої не вмирають…

Герої не вмирають…

Підбитий танк. І гусениця злізла.
Лежать убиті хлопці на броні.
Живий один я. Плавиться залізо,
Піти від них не світить вже мені.
Служили з танком. Ніби побратими.
Він загорівся. Гірше все стає.
Перед очима пропливає в димі
Таке недовге все життя моє.
Мені б сховатися в «зелену стрічку».
Задушливо стискається кільце.
Я згадую про маму і сестричку,
Про батьківське улюблене слівце…
Розбили нам приціли, перископи.
Без них я сліпну в темряві густій.
Гранатометники полізли скопом.
Вдихаю небезпечності настій.
.
Мій постріл буде, як салют останній.
Побачив сполохи вогню в імлі
Я розумів: напевне все ж настане
І мій прощальний день на цій землі.
Вони мені казали мирно здатися.
Мовляв, все рівно звідси не втечеш.
Ти ж розумієш: нікуди податися -
А здався в полон - в полоні живеш.
Я вирішив: здаватися не треба
Мій танк і я пішли б на абордаж.
Ми разом з ним піднімемось на небо,
І буде перший там небесній екіпаж.
Я зрозумів: вони мені дісталися.
Ось глибоко зітхнув перед кінцем.
Випереджаючи, щоб ті не здогадалися,
Без зволікання висмикнув кільце…

Чигиринський замок

На Замковій, Богдановій, горі
Гуляє вітер, як козак на волі.
І бачу я у відблисках зорі
Через бійницю мальовниче поле.
На поле, на квітучий сад
Колись дивились пильно воїни.
В бою стояв за брата брат,
Відвагою і доблестю озброєні
Цей замок якось оточила рать.
Облоги зашморг затягнувся туго
Могли козаки довго ще стоять.
Але з водою виникла напруга.
Від спраги гинули старі й малі.
«Дай, Боже, дощ!» - молилися до неба.
Здавило горло спрагою мені.
Хоча тоді я в замку цьому не був.
І ось коли здавалось: все пішло,
Коли здавалось: не обдуриш долю.
Земля своя відкрила джерело,
Щоб захистили Батьківщину, волю.
Захисникам надала нових сил
Холодна і цілюща та водиця.
А небо дало їм по парі крил -
На землю зверху подивитися.
Житті так врятувало джерело.
Я знаю – Батьківщина знову зможе.
І джерелом, прозорим, ніби скло
Своя земля, як завжди, допоможе.

Додав: Прометей55 (18.04.2017) | Автор: © Олексій Петруня
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1106 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 leskiv • 19:35, 21.04.2017 [Лінк на твір]
up  respect
avatar
Дякую:))))


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала.
Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п

virchi: Цей вірш – ніжна любовна елегія, що розкриває глибоку інтимність почуттів. Ліричний герой створює ц

Ludmilka: Дякую щиро за коментар!!!

Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz