Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 22.11.2024, 10:27

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 21

Гостей: 20

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Українцям

Відізвися…

Відізвися…

Скільки б років промайнуло, -

Повернеться.

Моє серце не забуло –

Відізветься.

Руки доні пригортають –

Твої руки.

Сльози в серці заливають

Біль розлуки.

Скільки б років проминуло –

Я чекаю.

За що серденько боліло –

Все прощаю.

Скільки б років пролетіло –

Повернися.

І на поклик мого серця

Відізвися.

Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Життя..., Вірші про кохання, Вірші про друзів, Вірші про чоловіків, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3056 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів: 0 1 Asedo1949 • 16:59, 22.04.2017 [Лінк на твір] Напевне я переступаю свої права, бо це Ваш вірш і Ваша думка, але для мене тема гарно розкривається з п'ятого рядка ( Руки доні...), який, на мою думку, є початком, а перші чотири не мають сенсу, бо вони ж, тільки в іншому часі, прекрасно вписуються в закінчення. Я не критикую, а висловлюю свою думку. З повагою. 0 2 iakhnevich • 22:04, 22.04.2017 [Лінк на твір] Дякую за пораду. 0 3 Мурашка • 10:44, 23.04.2017 [Лінк на твір] 0 5 iakhnevich • 13:25, 23.04.2017 [Лінк на твір] 0 4 leskiv • 12:13, 23.04.2017 [Лінк на твір] 0 6 iakhnevich • 13:27, 23.04.2017 [Лінк на твір] 0 7 Nemo • 23:31, 25.04.2017 [Лінк на твір] Я пішов від тебе, мила, Бо стомився... Ти віршем мене поїла, Я напився... Заплітала дні у рими, Начитався... Музи, строфи-пілігрими, Напитався... Плаваю у світі прози, І грішу я, Бо влилА такую дозу, Що віршую... 0 8 iakhnevich • 15:10, 26.04.2017 [Лінк на твір] Чи ж то можна , мій коханий, Коханням обпитись? Любий, князю мій, жаданий, Щоб аж насититись. Мабуть, сеце твоє, милий, Порохом припало, Що ти став такий лякливий, Що у світі мало, Що поезію кохання На прозу міняєш І, як злодій, без прощання, Від мене втікаєш. А гріхи свої таємні Лиш тепер ти важиш. Та одне мені приємно, Що з римою кажеш. 0 9 Nemo • 01:52, 27.04.2017 [Лінк на твір] Можна, можна поцілунком Випити все серце, Плямкати до болю лунко, І приправить перцем... Не лякливо, а затято Пробувати інших, Кожноденно нове свято, Зраджувати грішних... Прозу шепотом на вухо П'янко заплітати, Ти навчила мене рухам Як без крил літати... Я віршую, бо у венах Ти пульсуєш досі, Але в тих постільних сценах Не в твоїй я позі... Хай оманою зовеш ти Тії зазіхання, Не вернусь, покИ до решти Не навчусь кохання... 0 10 iakhnevich • 13:21, 27.04.2017 [Лінк на твір] Твоє серце, ловеласе, Бездонна криниця, До сметанки дуже ласе, Як шкодлива киця. Всі б вершки вона злизала І глеки розбила, А ще потім всім казала: «То не я зробила». А ще світом котенята Маленькі рачкують: Безсердечного їх тата У серцях бичують. У диявола в полоні Душа знемагає, У її вогненнім лоні Ще і ще жадає. Бреше, слинить не цілує, Видає отруту. Як машина він працюює Із відділу збуту. Не вертайся. Я не буду Вже тебе чекати. І, як брудного приблуду, Геть! - вижену з хати!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі