Пт, 22.11.2024, 02:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Відізвися…

 

Відізвися…

 

Скільки б років промайнуло, -

Повернеться.

Моє серце не забуло –

Відізветься.

Руки доні пригортають –

Твої руки.

Сльози в серці заливають

Біль розлуки.

Скільки б років проминуло –

Я чекаю.

За що серденько боліло –

Все прощаю.

Скільки б років пролетіло –

Повернися.

І на поклик мого серця

Відізвися.


Додав: iakhnevich (22.04.2017) | Автор: © Галина Яхневич
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Життя..., Вірші про кохання, Вірші про друзів, Вірші про чоловіків, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3055 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
0
1 Asedo1949 • 16:59, 22.04.2017 [Лінк на твір]
Напевне я переступаю свої права, бо це Ваш вірш і Ваша думка, але для мене тема гарно розкривається з п'ятого рядка ( Руки доні...), який, на мою думку, є початком, а перші чотири не мають сенсу, бо вони ж, тільки в іншому часі, прекрасно вписуються в закінчення. Я не критикую, а висловлюю свою думку. З повагою.
avatar
0
2 iakhnevich • 22:04, 22.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую за пораду. yes
avatar
0
3 Мурашка • 10:44, 23.04.2017 [Лінк на твір]
up  smile  valentinka2
avatar
0
5 iakhnevich • 13:25, 23.04.2017 [Лінк на твір]
roze yes
avatar
0
4 leskiv • 12:13, 23.04.2017 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
6 iakhnevich • 13:27, 23.04.2017 [Лінк на твір]
taks yes
avatar
0
7 Nemo • 23:31, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Я пішов від тебе, мила,
Бо стомився...
Ти віршем мене поїла,
Я напився...
Заплітала дні у рими,
Начитався...
Музи, строфи-пілігрими,
Напитався...
Плаваю у світі прози,
І грішу я,
Бо влилА такую дозу,
Що віршую... :)
avatar
0
8 iakhnevich • 15:10, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Чи ж то можна , мій коханий,
Коханням обпитись?
Любий, князю мій, жаданий,
Щоб аж насититись.

Мабуть, сеце твоє, милий,
Порохом припало,
Що ти став такий лякливий,
Що у світі мало,

Що поезію кохання
На прозу міняєш
І, як злодій, без прощання,
Від мене втікаєш.

А гріхи свої таємні
Лиш тепер ти важиш.
Та одне мені приємно,
Що з римою кажеш.
avatar
0
9 Nemo • 01:52, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Можна, можна поцілунком 
Випити все серце, 
Плямкати до болю лунко, 
І приправить перцем... 
Не лякливо, а затято 
Пробувати інших, 
Кожноденно нове свято, 
Зраджувати грішних... 
Прозу шепотом на вухо 
П'янко заплітати, 
Ти навчила мене рухам 
Як без крил літати... 
Я віршую, бо у венах 
Ти пульсуєш досі, 
Але в тих постільних сценах  
Не в твоїй я позі... 
Хай оманою зовеш ти 
Тії зазіхання, 
Не вернусь, покИ до решти 
Не навчусь кохання...
avatar
0
10 iakhnevich • 13:21, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Твоє серце, ловеласе,
Бездонна криниця,
До сметанки дуже ласе,
Як шкодлива киця.
Всі б вершки вона злизала
І глеки розбила,
А ще потім всім казала:
«То не я зробила».
А ще світом котенята
Маленькі рачкують:
Безсердечного їх тата
У серцях бичують.
У диявола в полоні
Душа знемагає,
У її вогненнім лоні
Ще і ще жадає.
Бреше, слинить не цілує,
Видає отруту.
Як машина він працюює
Із відділу збуту.
Не вертайся. Я не буду
Вже тебе чекати.
І, як брудного приблуду,
Геть! - вижену з хати!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz