Пн, 04.11.2024, 20:24
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Не розвести мій біль руками...

Святково прибрані могили…
Схилились квіти до землі,
А я щодень втрачаю сили,
Не бачу радості в зелі.

Мої сини, мої кровинки,
Пішли від мене назавжди,
Лишивши речі і стежинки,
Що будять в пам’яті сліди.

Пішли вони і слід за ними
Закрився світ в моїх очах…
Всі дні поплентались сумними
І весь запал в мені зачах.

Не знаю, як і жити маю,
Із жалем і чуттям вини…
Не вберегла… Усе чекаю,
Що ось повернуться сини…

Сумую тяжко за синами
Розрад моїх, надій і мрій…
Не розвести мій біль руками…
І тільки Бог – рятунок мій.

Додав: Asedo1949 (24.04.2017) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1307 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
0
1 Оксанка • 17:01, 24.04.2017 [Лінк на твір]
Немає у мене слів...Та вони і не потрібні, бо чого вони варті під таким криком душі.
avatar
0
3 Asedo1949 • 13:43, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую Вам, що прочитали мою сповідь.
avatar
0
2 ruhlyvy • 01:44, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Страшна у Вас доля, пані Катерино! Не знаю, що тут сказати... В такому випадку залишається одне - йти до церкви і шукати там порятунку. Але, як на мене, то краще всього присвятити роки, що залишилися, якійсь діяльності на користь людей. Але для того треба мати сили, а їх у Вас, скоріше за все, не дуже багато... Сумно, пані Катерино, дуже сумно! Можливо, хоча б онуки залишилися від Ваших синів... Як так, то те все ж, хоч якась Вам розрада...
avatar
0
4 Asedo1949 • 14:10, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Така доля сьогодні не в однієї української матері, а буває ще й гірша, коли син після АТО контужений, лежить нерухомо чи спивається на очах безпорадної матері. Дорогу до Бога я шукаю, тільки не в церкві, яка ще й московського патріархату у нашому селі, а з книжок, з виступів дослідників Біблії, з трактатів учених і взагалі цікавих людей. Маєте рацію, на якусь діяльність, навіть незначну потрібні сили, а які сили у онкохворої жінки, тут день до вечора і за те Слава Богу. Онуки і правнуки у мене всі хто живе у нашому провулку, бо вважаю, що чужих дітей нема. Стараюся допомогти кожному, по можливості, хто звертається до мене за допомогою. Рідні онуки залишилися в Криму (там жив старший син. У меншого не було дітей) і так, як і всі нещасні, потрапили під вплив путінської брехні. Можливо колись вони все ж зрозуміють свою помилку, та зараз не спілкуються. Але попри все я дякую Богу за кожний прожитий день і Вам дякую за коментар!
avatar
0
5 leskiv • 16:28, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Тримайтеся, пані Катерино, тримайтеся.  s-16
avatar
0
9 Asedo1949 • 13:04, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Стараюся...Дякую!
avatar
0
6 укран • 19:23, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Вірш чіпляє за душу.
Співчуваю.
Ви не самі, З Вами сусіди, друзі, весь сайт анумо Вас пчідтримує, а головне з Вами правда та Бог.
Всього найкращого!
avatar
0
10 Asedo1949 • 13:06, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую за підтримку!
avatar
0
7 kraynyuk46 • 20:15, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Дорогенька пані Катю! Як важко і дуже боляче читати Вашу сповідь. Скільки ж це треба сил, щоб пережити своїх синів! Я не хочу Вас втішати. Ви мужня і сильна жінка, та все ж хочу підтримати. Ви не сама. Поруч з Вами багато чуйних, добрих людей. Головне - не замикатися в собі. Ваш порятунок у Вашій прекрасній творчості. Оце дійсно - порятунок. І для цього необхідно активно спілкуватися з тими, хто поруч з Вами. Прикро, що рідні не спілкуються. Скільки зла принесла нам путінська брехлива пропаганда. Причому, дуже сильна. Не можу зрозуміти, як вони це роблять? ***Бажаю Вам здоров'я, наснаги та успіхів у творчості! З глибокою повагою, Надія. 
avatar
0
11 Asedo1949 • 13:13, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Сердечно вдячна Вам за щирі слова! Я справді відчуваю підтримку і радіє серце за добро передане словами.Щастя і Вам! З повагою.
avatar
0
8 Nemo • 22:59, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Я обіймаю Вас, як син...
Втираю сльози недолуго...
Вдивляюсь в риси, кожен згин...
В добро, що врізалося плугом...
Я Вас люблю за всіх дітей...
Які батьків не долюбили...
З-за недомов і з-за смертей...
Кого Ви пестили так мило...
Я прОшу прощення за тих,
Хто Вам наніс нестерпну рану...
Все повернув би, якби міг...
Я обійму Вас знову рано...
І цілий день, і цілу ніч...
Я віддаватиму Вам шану...
Той журавлиний в небі клич -
Це я молюсь за Вас віршами...
avatar
0
12 Asedo1949 • 13:21, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Уклінно дякую, як сину,
Що у важку мою годину
Підставив ти своє плече!
Хай біль тебе не обпече
Ніколи і твою родину,
І хай любов твоя до згину
Гарцює в серці без зупину
Сповита в радості добром!
З поклоном б'ю тобі чолом!
avatar
0
19 Nemo • 03:07, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Ви вже вдихАли запах цвіту,
Яким дерева буйно зайнялись?
Його так швидко здмухне вітер,
Як миті щастя, що колись
Здавалось будуть з нами вічно:
Той сміх дитячий запальний,
Хода людей непересічних,
У пам'яті - мотив хмільний...
Цвіт пахне миттю, швидкоплином,
Неуловимим почуттям,
Гірчаво-мЕдовим полином,
Непередбаченим життям...
Ви простягніть до вітру руки, -
Мелодію щоб стишити сумну,
Щоб розділити Ваші муки,
Я цвітом Вас сьогодні обійму...
avatar
0
20 Asedo1949 • 16:15, 27.04.2017 [Лінк на твір]
"Цвіт пахне миттю"- однозначно,
Але ж той запах - це життя,
Хоч і злітає необачно,
Та все ж несе серцебиття...
У ньому тисячі мелодій,
А серед них є і сумні,
Що підкрадаються, мов злодій,
Щоб знищити щасливі дні.
Щоби розвіяти по вітру
Надії й мрії в майбуття,
Щоб перекреслити палітру
Твого щасливого життя.
Та Небеса дарують силу
І спів пташиний у кущах...
Я, прикрашаючи могилу,
Зливаю душу у віршах.
avatar
0
13 Мурашка • 13:24, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Не розвести і не втамувати.
Вірш читати дуже болісно,бо в ньому материнське страждання.
Ми (друзі Ваші по сайту) поділяємо Ваш біль.
avatar
0
14 Asedo1949 • 13:43, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дуже дякую! Приємно відчувати дружню підтримку. З повагою.
avatar
0
15 ullad1 • 14:24, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Сумно.
Але треба жити.
avatar
0
17 Asedo1949 • 17:28, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Живу...Дякую!
avatar
0
16 Таля • 16:00, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Ніхто не зможе вдчути біль матері , яка навіки попращалася зі своєю дитиною! Вірш зворушливий, сповнений материнсюкого болю. Співчуваю, Нехай Бог вас береже, а синам- Вічная пам'ять і Царство Небесне! 55555 s-7
avatar
0
18 Asedo1949 • 17:32, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую за співчуття і слова розради! Амінь!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz