Ср, 09.07.2025, 19:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1009]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4535]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Там, у гарячих степах, між ядучого диму

Там, у гарячих степах, між ядучого диму,
Що над землею стеливсь із попалених трав,
Сіяв я душу свою, мов пшеницю озиму,
Щоб за морозом із неї мій колос зростав.

Сіяв я душу свою, та палали пожежі,
І вигоряло зерно, вигоряло до тла,
По спопелілій землі звично креслила межі
Вічна незмінна моя самотинонька зла.

Може, колись і прийдуть весни в землі похмурі,
Може, колись зійде хоч би один колосок,
Тільки ж довкола все трави попалені бурі,
Хто в них мене знайде, хто усміхнеться разок.

Де ти, усмішко моя, що, мов крапля вологи,
Душу оживить, покличе здолати вогонь,
Де ти, усмішко моя, я б тебе до знемоги
Пив із твоїх таких рідних для мене долонь.

Де ти, усмішко, вдивляюсь, вдивляюся в лиця,
Тисячі їх пропливли у життєвім вікні,
Тисячі їх, а мені все одна вона сниться,
Тільки одна, що самотність руйнує в мені.

Де ти, усмішко моя, ти з’явись на хвилину,
Я тебе взнаю по запаху теплих долонь,
Сіяв я душу свою, мов пшеницю озиму,
Ради одного зерна, що здолає вогонь.

Ради одного зерна, котре зійде й здолає
Вічну самотність межі між попалених трав,
Ради тієї, що знайде мене і розрає,
І усміхнеться долоні теплом між заграв.

Додав: miknech (23.08.2017) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1000 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 19:03, 24.08.2017 [Лінк на твір]
Гарно! Ви зуміли поєднати все; і війну, і життя, і кохання. Вправно! 55555
avatar
0
2 iv-ann • 19:52, 24.08.2017 [Лінк на твір]
Цікавенько ! 55555
avatar
0
3 leskiv • 16:00, 25.08.2017 [Лінк на твір]
table-8
avatar
0
4 karas • 20:00, 27.08.2017 [Лінк на твір]
Було цікаво читати up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую

kraynyuk46: Дякую за вірш. hands Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу!  :s-

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,

leskiv: Дякую.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz