Вітер сердито завиває в степу, Зриває з дерев зажурені листочки. Навіть в осінь золоту Не знають спокою орли - синочки. Серце тріпочеться на вітру, Душа нескорених під прицілом. День і ніч, вдивляються вдалину Де свистять вогняні стріли . Їх думки яскраві блукають Біля батьківської оселі . Де дружина і дітки чекають І матусині очі невеселі. А багряне листя котиться , Шурхотить у бійців під ногами. А їм найбільше в житті хочеться, Щоб усмішка цвіла на устах у мами. Щоб сяяли очі від радості і щастя І перелився повсюди дитячий сміх. Щоб мрія ніколи згасла На землі панував мир. І листочок ,багряний не журивсь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
