Вітер сердито завиває в степу, Зриває з дерев зажурені листочки. Навіть в осінь золоту Не знають спокою орли - синочки. Серце тріпочеться на вітру, Душа нескорених під прицілом. День і ніч, вдивляються вдалину Де свистять вогняні стріли . Їх думки яскраві блукають Біля батьківської оселі . Де дружина і дітки чекають І матусині очі невеселі. А багряне листя котиться , Шурхотить у бійців під ногами. А їм найбільше в житті хочеться, Щоб усмішка цвіла на устах у мами. Щоб сяяли очі від радості і щастя І перелився повсюди дитячий сміх. Щоб мрія ніколи згасла На землі панував мир. І листочок ,багряний не журивсь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
