Пт, 08.11.2024, 10:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3385]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідню
 

Батьки і ми

Батьки говорили – люби людей, яких зустрінеш на дорогах свого життя. Я й нині чую їх слова. Бачу їхнє лице пооране віком і працею. Нині я доживаю років і іду тими дорогами, про які говорили ВОНИ. Іду з Богом, тому мені не важко і не страшно. Кланяюся великим і малим. Тим яких знаю, але й тим, яких вперше бачу. Керую до них слово і долонь. Одні приймають, одні ні... я всіх вітаю і не сумно мені, бо пам’ятаю слова, покійного вже нині тата. Він говорив мені, що в чужині будеш зустрічати не лиш друзів. Ти будеш мусів мандрувати стежинами сердець скаменілих, в яких тіла без душі. Вони тобі будуть говорили те, що ти хочеш почути. Лиш знай, що це баламути. Їх думка ворожою тобі буде. Але приймай їх, бо це також люди. Не приймати – гріх...

Батьки вже там, де нам іти незабаром. Спішить до нас старість. Кривить лице і руки. Наші сини і внуки вростають в свої роки. А ми? А ми не знаємо свого завтрашнього дня. Живемо, чи доживаємо? А може тільки триваємо?
За нами весни і літа. З нами осінь, а перед нами зима. В когось срібло на волоссях. В когось кладеться роса на тричі більше чоло. Згадуємо дитячі роки. Згадуємо школу... І хочемо, чи ні - В’янемо.
Через якийсь час станемо на проти тих, які вже там, де нам іти треба...
29.10.2017р.

Додав: Szlachtycz (29.10.2017) | Автор: © Василь Шляхтич
 
Розміщено на сторінці: Шляхтич Василь, Вірші про рідню

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2092 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 0997030561 • 10:23, 30.10.2017 [Лінк на твір]
П.Василю,мурашки пішли по шкірі від прочитаного.Здорово написаою.Дякую.
avatar
0
4 Szlachtycz • 15:14, 01.11.2017 [Лінк на твір]
То добре, що розуміємо себе. Дасть Бог, що з того будуть плоде. Той, хто стежками правд іде, він стане на захист народу.
Дякую Вам за слово .
З повагою   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
2 Asedo1949 • 20:19, 30.10.2017 [Лінк на твір]
Правдою писана Ваша розповідь " І хочемо, чи ні - В’янемо." Ніхто не може зупинити старіння і хто коли переступить життєву межу теж один Бог знає, але опускати руки нам недозволено, ми повинні пильнуватися, не спати до самого кінця, тому просімо у Бога здоров'я і тримаймося. З повагою.
avatar
0
5 Szlachtycz • 15:21, 01.11.2017 [Лінк на твір]
Нам треба всюди, де ми є і чи погода, чи негода розповідати про своє і те, з якого ми народу...
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
3 Stodolia • 19:43, 31.10.2017 [Лінк на твір]
Згоджуюсь з попереднім коментарем , і особливо - з тим що треба любити людей за те що вони роблять і пишуть , а не як себе іменують і називаються , і як хочуть щоб їх називали . Написано глибоко і повчально ! up
avatar
0
6 Szlachtycz • 15:27, 01.11.2017 [Лінк на твір]
Не лиш слова, але й долонь до всіх, які зі мною нині керую, як правди вогонь. А він потрібний Україні...
З повагою   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
7 karas • 17:56, 01.11.2017 [Лінк на твір]
Батьки нас добре вчили , треба оправдати їх надії ! yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz