співочі равлики

“Співочі равлики”

Вінок із лавру не носити

Хоч перли роздумів пиши

Думки дурні – бешкетні діти

Нема в них слави чи краси

Байдужа всім мізерна доля

І час твій згаяно впусту

Таке пухке, бездарне, кволе –

Незграбні замки на піску

І ось вже мрія солов’їна

Крекоче збориськом ропух

У небі грузнуть білі крила

Чіпляючись за хмарну муть…

Не пахне квітка паперова

Німі – вигадливі слова:

Чи щось отруєне брехнею

Чи щось тягуче, як смола

Надривно плачеш про кохання

Та тільки попіл по гниллі:

Чи то перевертні-бажання

Чи щось рожеве в пінній млі

Вінок вербовий не зносити

Й собі короною сплету

Хай заздрять недолугі діти –