мить
...з сипкого неба висипалось сонце піском червоним поміж хмар крихких - сяйнула іскра, тліючи, погасла - яскравий спомин невловимий стих. і обрій звис у мріях невідбулий на тих шарагах, з місяця в зірках - у зграї нетлі давній попіл праху здіймають мов квітковий пил в степах. то злую гру затіяло минуле напівтонів, у світло й тінь, з відлунь і відзеркалень, де в скляних відламах безликий мім штвхає в ніч валун...
Додав: ontoya (10.03.2018)
| Автор: © Ем Скитаній
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 976 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА