"Осіння Пісня" Поля Верлєна
плачуть вони,
від струни
восени,-
скрипок тони,-
серце бринить,
тужать вони.
і, душить плач,
й доріка, наче,
як, в думці, бачу,
зрина забуле
днів, що минули,
я плачу.
наперекір
вітрів і пір,
в час лихий,
я- тут і там,
немов я й сам-
лист сухий.
переклад з французької- Івана Петришина
дощу руки,
тривкі скрипок
звуки,
восени
ранять серце вони,
в скорботі,
на одній суму ноті.
так, аж душить,
стиска душу,
бувше змушує,
й я гризуся,
як згадаю,
в плач впадаю.
далі йду, в напрузі,
у негоди нарузі,
мене носить
тут і там,
і лишаюся сам,
як лист, у фосі.
переклад з французької- Івана Петришина
|
у Вас 
0
