Та чому не в Україну? Там наші святині. Візьми доню, візьми сина. З ними, хоч би й нині Їдь молитись зі своїми в нашій рідній мові. Там вишивки і килими кличуть до любові.
Почаїв і Зарваниця. Львів і церква Юра Хрести наші і каплиці. Трембіта, бандура Привітають всіх як брата, з любов’ю і щиро. Спішать великодні свята з весною і миром...
Охоплять всю Батьківщину. Всім заграють дзвони Також тому, хто покинув свій край для мамони Сповіщати будуть радість: Воскрес Ісус нині! А Донбасом грають ГРАДИ з московської скрині. Їдьмо друзі в Україну. Вона жде, як МАТИ На приїзд кожного сина до рідної хати. ‘ 20.03.2018р.
"Їдьмо друзі в Україну. Вона жде, як МАТИ На приїзд кожного сина до рідної хати. " Браво, п.Василю, Ви, як ніхто інший, трепетно відчуваєте цю проблему. Гарно написано!
Дуже дякую Вам, Пані Катерино за приязне слово. Україно живу так нині, як вчора. Боже, як її люблю, тепер, коли хвора... З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Ой, якби мені хотілося хоч ще раз побувати в Україні! Чомусь найбільше цінуєш те що не можеш мати! Роки, роки у чому ваша сила? Чому не можемо цей біг ваш зупинить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")