Все проходить, все минає…
Нас дивує все життя,
А людина не вгаває
Поки є серцебиття…
Поки сонце в небі світить,
Поки око бачить світ
Люди бавляться, як діти,
Хоч уже на схилі літ…
Хоч додолу гне роками,
Ноги плутають стезю,
Та літають між зірками
Із погрозами Князю.
Ми не хочемо у темінь!
Нам би стежечку у рай
Де закони, наче кремінь,
Де квітучий диво – край.
Скажемо так - не закони, а законята... Приємно Вас знову бачити. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
