Все проходить, все минає…
Нас дивує все життя,
А людина не вгаває
Поки є серцебиття…
Поки сонце в небі світить,
Поки око бачить світ
Люди бавляться, як діти,
Хоч уже на схилі літ…
Хоч додолу гне роками,
Ноги плутають стезю,
Та літають між зірками
Із погрозами Князю.
Ми не хочемо у темінь!
Нам би стежечку у рай
Де закони, наче кремінь,
Де квітучий диво – край.
Скажемо так - не закони, а законята... Приємно Вас знову бачити. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
