Все проходить, все минає…
Нас дивує все життя,
А людина не вгаває
Поки є серцебиття…
Поки сонце в небі світить,
Поки око бачить світ
Люди бавляться, як діти,
Хоч уже на схилі літ…
Хоч додолу гне роками,
Ноги плутають стезю,
Та літають між зірками
Із погрозами Князю.
Ми не хочемо у темінь!
Нам би стежечку у рай
Де закони, наче кремінь,
Де квітучий диво – край.
Скажемо так - не закони, а законята... Приємно Вас знову бачити. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
0
