Шлях мій почався над Сяном. Лину і нині там думками. Якщо зможу то також сном Ходжу я Улюча стежками. Тихенький ранок. Я іду. Икну по лемківськи. Йду далі. Чую сльози і гіркоту.
Вони породжують знов жалі.
Зупинюся. Ось вже Дубник
У сонці блищить і сумує. Лиш я почувши душі крик Юністю на гору крокую. Чую невидимих. Вони Ангели втраченого раю.
Рід кличе іти до гори. Ось там всі молитов чекають. Дубник мовчить, як всі ті, що Ось там в сплячих могилах. Моїх це прадідів єство... 27.05.2013р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
