СІМ КУЛЬ

 Сім пострілів, сім куль в невинне тіло,

У серце, де любов ,мов квіт цвіла,

За те, що вірив у святеє діло-

Звільнити Україну з під ярма!

Його убили, як Христа розп'яли,

Не за свої, а за чужі гріхи ,

Усі провини на нього поклали,

І теж кричали-убий його, розпни!

А він боровсь за вільну Україну,

Оце й була та життьова мета,

Було не легко стримати лавину

Яка на край цей звідусіль ішла.