Сім пострілів, сім куль в невинне тіло,
У серце, де любов ,мов квіт цвіла,
За те, що вірив у святеє діло-
Звільнити Україну з під ярма!
Його убили, як Христа розп'яли,
Не за свої, а за чужі гріхи ,
Усі провини на нього поклали,
І теж кричали-убий його, розпни!
А він боровсь за вільну Україну,
Оце й була та життьова мета,
Було не легко стримати лавину
Яка на край цей звідусіль ішла.
| 
та
у Вас 
0
