Ср, 06.11.2024, 14:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Татова грушка

Татова грушка.

Триптих

Навіщо вам, тату, війна?

Моя плаче за вами весна.

Ви ж мені говорили: «Люблю»,

То ж чому я самотньо стою?

Сонце бавить мене і втішає,

Віз Чумацький по небу блукає,

Падають зорі, як дні-сиротинці…

А я все чекаю від тата гостинців.

Не вбивайте, татусю, нікого, не треба,

Вистачить всім нам чистого неба,

Рясного дощу, глибоких снігів,

Не змінюйте радість душевну на гнів.

У снах я, татусю, із вами іду,

У нашім квітучім, співучім саду.

Туди аж, де обрій кінчається, там…

І знову без вас я прокинувся, сам.

Убивця - війна гарматами грюка

І стежкою нашою ходить розлука.

За руку я вашу міцно тримаюсь,

Твердо ступаю, не озираюсь.

Ви моя гордість, ви моя сила,

З вами розправлю в польоті я крила.

Радіє матуся, вся наша рідня,

Коли ви зі мною, то тішуся я.

 

Х-Х-Х

Вітер, мов пяний по світу блукав,

Мабуть мене він, синку, шукав.

В яруги заходив, хвилями біг,

Здіймав куряву із грунтових доріг,

Поміж дерев тихо ступав,

Хмаркою білою низько літав,

Вдивлявся в обличчя стомлених днів,

Вже в безнадії по лугові брів,

Літо всміхалось йому навздогін,

Холодом линув храмовий дзвін.

Спинився буйнесенький, бачу, впізнав,

Знайшов він мене і зі мною упав.

Зелена перина , квіти кругом,

Сич, щось викрикує мені перед сном.

Червоними маками тіло цвіте…

Не бачу у сні тебе, синку, ти де?

Вихор здійнявся, потім ущух,

Тихо довкола, кульбабовий пух,

Для мене скінчилася клята війна

І лиха і болю набрався сповна.

Злітай – но до хати вічний мій друже,

Скажи за любовю сумую я дуже.

Замість сімї смерть пригорнув…

За що воював? Не питай , не збагнув.

 

Х-Х-Х

Зажмурила хата очі - віконця,

Дитина без батька -- небо без сонця.

Двері в журі скриплять раз – у – раз…

Ніхто не розлучить, казали ви нас.

Я слухав вас ,тату, радів і сміявсь

І з вами нікого тоді не боявсь.

Похнюпився стіл, нудьгують стільці

І сльози у мами завжди на лиці.

Серед ясного неба грім прокотивсь,

Тато на фото у домі лишивсь.

Навіщо послали ви ненька на смерть

І закрутили страшну круговерть?

Чужинці – ординці, прислужники зла

Із грудей розрослася у вас бугела.

На покуті Бог і Діва свята:

                  -- Поверніть мені тата, -- дитина блага.

Чого мовчите? Скажіть , хоч словечко,

Я ж ваша покірна, слухняна овечка.

Нащо упустили тризну до хати,

Дозвольте мені у вас запитати?

Влада від Бога? Я сумніви маю…

Кров і брехня, її не сприймаю.

Зажмурила хата очі – віконця,

А татова грушка сміється до сонця.


Додав: jakov-buga (11.11.2018) | Автор: © Яків Косенко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про військових, армію, Вірші про Україну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1802 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 Asedo1949 • 20:39, 15.11.2018 [Лінк на твір]
Рада  бачити  Вас  на  сайті, п.Якове.  Гарна  тема  Вашого  вірша,  але  так,  як  я  знаю  Вас  давно,  то  Ви  мене  трохи  розчарували  технікою  написання. Я  вважала  Вас  маститим  поетом, бо  давно  пишете  і  друкуєтесь, а  тут  проста  ритміка  Вас  підводить  чи,  може,  тепер  так  модно  писати, бо  час  іде  і  багато  чого  змінюється.  З  повагою.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz