Це ж треба мати стільки злості, Щоб обмивати людям кості. Взивати силоньку нечисту На скорий виклик чи по свисту, Не розібравшись, що й до чого. Мабуть, нічого вже й святого На українській цій землі. О, схаменіться, добрі люди! Бо так добра у нас не буде, А тільки горе та біда. Яка би влада не була Зелена, біла, а чи синя Вона тоді, лиш буде сильна, Як силу дасть її народ Без премій, плат і нагород. Слова усі - матеріальні. Вселенна чує їх реально І подає, що хоче люд Без підмальовок, як етюд. То ж якщо хочем жити в мирі У кожнім домі і квартирі Добробут мати свій і лад, Не оглядайтеся назад. Лишіть усе погане ззаду І не підбурюйте громаду, І не кажіть поганих слів, Щоб добрий поклик ваш не стлів, А набирав щоразу сили І так, як просять Небосхили, Невпинно ширився і ріс, Не впоперек і не навскіс, А тільки ввись до перемоги, Щоб об*єдналися дороги Любові, світла і добра, Як світ та істина стара.
Все так, пані Катю. Завжди говорю, що служити народу повинні всі, незалежно від партій чи ще чогось. А не так, як лебідь, рак та щука. Всі знаємо, що до влади всі рвуться, тому що там корито. Поки що все так. А від народу чи задежить щось? Проголосували, з надією, що нарешті обрали того, хто буде дійсно працювати для народу. Але ж сам народ нічого не вирішує. Вірш актуальний і правдивий. Дякую
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
