За спиною аж бридко відчувати
Всі вінегрети і брудні салати,
Розмішані з фантазій попурі,
Якими тішаться затяті пліткарі...
Як би ти праведно у церкві не молився,
В компаніях сумнівних не світився,
Будь певен, що собі на втіху
Тобі запалять солом'яну стріху...
Розкажуть, де ти спав і з ким,
Про кого висловом сказав різким,
І захлинеться в нісенітницях громада,
Адже нікого не цікавить правда...
В твоєму успіху не житимуть пастелі,
Ти ж бо здобув його через чиїсь постелі,
Не міг ти бути наполегливішим інших,
Це аксіома заздрісних і грішних...
В сильніших і у чомусь кращих
Завжди метають із-за рогу пращі,
Та суть не в тім, що ти перестарався,
Ллють нечистоти ті, хто за тобою всрався...
Пробачте вже такий гіперболізм,
Але реально так набрид цинізм,
Коли обвішують гидотами заочно,
А потім ждуть, чи виберешся, жовчно...
Тому хай гавкають ці пси зі своїх лігвищ,
Вони безликі, язикаті, і без прізвищ,
А зло поширене, вернеться, без елегій,
Такий закон збереження енергій...
|