Чому дрижить так голос прокурора? За що обвинувач переживає? Чом просить строк, як молиться на Тору? З-за чого піт втирає, мов палає? А, може, він і сам засумнівався? Чи то за горло совість придушила, Бо візерунок звинувачення не склався, Який «машина» білими нитками шила? Де тут узгодженість обставин і події? Де об’єктивних доказів сукупність? Чи таки легше наректи злодієм, Бо для «системи» лише це – окупність? Невпевненість незв’язних аргументів, Недопустимість очевидності порушень, В дебатах із моралі й сентиментів, Ви засудити просите з припущень? Чому дрижить так голос прокурора? А в тім причина, що немає сили, Бо залпом справу не спасе «Аврора», Якраз тому угод від нас просили… І не спростовано у захисті нічого Поза розумним сумнівом, бо істин Вже заперечити немає змоги, І вихід лиш один – ковтнути, з’їсти… Поміж рядків обвинувальних актів, Усі «бандити» (в межах лексикону), Заради галочок, їм байдуже до фактів, Ламають долі іменем Закону… Я закликаю суд до правосуддя, На шальках терезів: папір і правда, Всі помиляються, бо всі ми просто люди, Але не має права хибити судова влада… Високий суд, я прошу запалити У справедливість віру, без примірок, І з верховенством права ухвалити Виправдувальний вирок…
Я теж за букву закону, але чому одні і ті ж закони одних оберігають, а інших ( особливо бідних) карають.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
