Хіба ж я можу тебе не кохати? Для чого ж ти дарований тоді? Хоч страх застерігає довіряти, Для мене дуже рідне все в тобі… Я плутаюсь в думках, пересторогах… Боюсь…- Ти не ілюзія моя? Я відчуваю всі твої тривоги… Де ти, туди думками лину я… На шпальтах вчать: Не смій любити того, Хто в зустрічах коханням не горить… Я ж розуму покинула пороги… Любов, як компас, повела у світ! І я не знаю, що чекає завтра… Чи будеш поруч ти зі мною йти? У кожного у серці власна правда... Але сьогодні в моїм серці ти!!!
Саме так. Але час завжди непередбачуваний і ніколи не відомо чи настане завтра, то ж єдиний час, який у нас є - це сьогодні! І проявляти свою любов у світ треба сьогодні!)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
0
