Хіба ж я можу тебе не кохати? Для чого ж ти дарований тоді? Хоч страх застерігає довіряти, Для мене дуже рідне все в тобі… Я плутаюсь в думках, пересторогах… Боюсь…- Ти не ілюзія моя? Я відчуваю всі твої тривоги… Де ти, туди думками лину я… На шпальтах вчать: Не смій любити того, Хто в зустрічах коханням не горить… Я ж розуму покинула пороги… Любов, як компас, повела у світ! І я не знаю, що чекає завтра… Чи будеш поруч ти зі мною йти? У кожного у серці власна правда... Але сьогодні в моїм серці ти!!!
Саме так. Але час завжди непередбачуваний і ніколи не відомо чи настане завтра, то ж єдиний час, який у нас є - це сьогодні! І проявляти свою любов у світ треба сьогодні!)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
