я далеко від вас ви далеко від мене нам дороговказ пишуть життєві гени навчання Ісуса незрозумілі сьогодні тим яких вабить краса непочутої мелодії ви великі я ні мені довго ще вчитись слова мої німі тому буду молитись боже прости мені якщо притоптую квіти. 14.09.2021р.
Моя мова, це мова моя. Мої слова, це голос села... Люди добрі, зрозумійте мене, що хоробрість вас нікуди веде. Спів Надсяння, це спів мого села. Моє тривання, це є моє життя. Тому прошу, зрозумійте мене, що я ношу в серці рідне СВОЄ...
Мені також цікаво читати пана Василя Шляхтича . Твори можна кваліфікувати по теорії віршування можливо по різному , я в цьому не спеціаліст . Але душі , духовності і сердечності автора не відкинути . В наш час таких духовних людей треба шанувати . Можливо ми усі тут вчимося , хтось старший хтось молодший , і не треба критикувати тих хто хоче допомагати нам вчитися . Ми всі учні в цьому світі бо хто зупиняється в науках , головне в науках від Ісуса Христа , зупиняє свій духовний розвиток .
Мені одному здалося, що вірш ніби не завершений? Хотілося б продовження, та і останній рядок ніби з іншого твору. А загалом я розумію, про що мова у вашій поезії
В ці дні відзначалися роковини тієї ганебної депортації і Ваша страждуща душа вилила на папір такі болючі слова, але треба кріпитися і старатися думати про краще. З повагою Чумак.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
