Мої вірші змінять чиєсь життя!? лише б на краще, вивели б до пуття Відповідальність завелика й замала, Вкажіть на шлях з дорожнього розпуття. Слова-перлинки зібрані в рядок І кожне зважене на терезах могутніх, Я творю вірші: благословення й рок Оцінене в рукописах майбутніх. Про що казати, щоб не схибили слова, Щоб в душі вдерлися і розцвіли, мов квіти, Щоб врятувалась твоя чиста голова, Щоб ти ожив і жили твої діти. Я можу врятувати й потопить, Та я далеко, поруч я не буду, Вірша можна продовжить й вкоротить Це просто слова і їм легше знести суду. Їх можна викреслити, замінити геть усі, Як і людину – кожній є заміна Та що ж за поворотом, у кінці? Важлива кожна втрачена хвилина. Зроби усе, щоб ти був лиш один, Не штампували прототипів за зразками Тяжкої праці відпрацьованих годин Не замінили б простими лапками. Ти ніби жив і працював, як віл Та твої помилки важливіші і вдалі Усі забули благочинність твоїх дій І не помітили як і тебе прозвали. Я маю лиш надію: поможу Спасу від відчаю страшного і безвихідь Не розіллє своїх обіймів, переб’ю, І ясне сонечко на обличчях засвітить. Мої вірші не претенденти, ні, Вони помічники і поводири, Можливо вкажуть вам дорогу в темноті І піднесуть вас на життєвій хвилі.
|