ЛЮБОВ ЖЕБРАЧКА Моя любов, як та жебрачка босонога, Що бродить містом в пошуках тепла, Не чула впору, мабуть, засторог від Бога, То ж навмання шляхом чужим пройшла…
Незрячою зависла між світами, Шукає струни, що обірвані в душі, Дослухалась порад від тата й мами, Та безталанність не клене свою в житті…
Моя любов, як та жебрачка босонога, Жива душею, хоч вкровавлена болить, Не судить й не винить давно нікого, Своїм життям уже не дорожить…
А мені ваш вірш сподобався. Якщо чесно, то не пам'ятаю, щоб любов порівнювали з жебрачкою. Завжди усе лірично (подекуди навіть трагічно), піднесено, майже пафосно. А тут - жебрачка...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда