М’яка, до лоскоту у пальцях, До струму серця середин, У ніжних родинок кружальцях, Мене ворожить кожен згин… Моя, нестримна, близька, рідна, У милих рисах – неземна, Тендітна, дивна, своєрідна, До магнетизму запальна… Уже взаємність не спинити, І пристрасть мого почуття Торкає душу оксамитом, Вустами живлячи життя… Приймаю пестощі відверто, І не стомлюсь тебе п’янити, Відвертим буду і уперто Любов’ю ніжно полонити…
А шлях невтомно несе вперед роки , щоб зберегти любов в душі віки !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за