М’яка, до лоскоту у пальцях, До струму серця середин, У ніжних родинок кружальцях, Мене ворожить кожен згин… Моя, нестримна, близька, рідна, У милих рисах – неземна, Тендітна, дивна, своєрідна, До магнетизму запальна… Уже взаємність не спинити, І пристрасть мого почуття Торкає душу оксамитом, Вустами живлячи життя… Приймаю пестощі відверто, І не стомлюсь тебе п’янити, Відвертим буду і уперто Любов’ю ніжно полонити…
А шлях невтомно несе вперед роки , щоб зберегти любов в душі віки !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
