З богів походив той титан старосвітських,
котрий зліпив, буцім, воло́дарів звірів,
наш рід, узявши глини; далі торб пару
почепив на нас, принісши, тільки людськи́ми
гріхами повних вщерть: чужими – на груди,
а позаду, більшу, – тими, що в собі містим.
А тому гадаю так: чужих людей біди
ми бачим ясно, власне лихо – незнане.
Ориґінал:
Θεῶν Προμηθεὺς ἦν τις, ἀλλὰ τῶν πρώτων.
τοῦτον πλάσασθαί φασι δεσπότην ζώων
ἄνθρωπον εκ γῆς· ἐκ δὲ τοῦ δύω πήρας
κρεμάσαι φέροντά φασι τῶν ἐν ἀνθρώποις
κακῶν γεμούσας, τὴν πρόσω μὲν ὀθνείων,
ἰδίων δὲ τὴν ὄπισθεν, ἥτις ἦν μείζων.
διόμοι δοκοῦσι συμπορὰς μὲν ἀλλήλων
βλέπειν ἀκριβῶς, ἀγνοεῖν δὲ τὰς οἴκοι.
|