ПРОКЛЯТА… Напевно, проклята людьми, чи Небом, Прийшла на землю, щоб «по лезу» йти, Лечу за долею, як та бджола за медом, Щоб смак зібрати, а чи її солод віднайти…
Не розумію нащо справді народилась, Де справжній сенс перебування на Землі, Чи може Зіркою чомусь сюди скотилась, А моя доля десь отам далеко у горі…
Світ не приймає не стандарти мої дивні, Бо в душу підступу не допускатиму дурман, Так часто зайва й незручна навіть родині, Якщо вказала на фальшивість їх й обман… Напевно, проклята людьми, чи Небом, Але живу, якщо уже сюди прийшла, Не піддаюсь інстинктам, як потребам – Оберігаю душу від наруги й зла…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
