Стежки, стежки, стежки моєї долі,
Вузенькі, ледь помітні і слизькі.
По тих стежках я пленталась поволі,
Долала перепони нелегкі.
Закінчую своє земне блукання.
Стоптала черевики. Не одні.
Там, на стежках, надії і бажання
Розтанули, мов крига навесні.
По тих стежках вже ходять інші люди.
Можливо, йтиме хтось близький, з рідні.
Але мене ніколи там не буде.
Залишилися спогади сумні.
А я, після прочитаного, згадав пісню "Виноградная косточка" у виконанні Кікабідзе. Навіть знайшов її в Ютубі й щойно переглянув. Гарна... Усе добре, коли є комусь іти вашими стежками...
Щиро дякую за коментар. Я сьогодні також зайшла на ютуб і прослухала цю пісню, правда, у виконанні Булата Окуджави. В нього пречудові вірші-пісні. Хоча, звісно, виконання цієї пісні Кікабідзе - захоплююче!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
