Дерева як люди осінні сумні Скинули листочки промиті дощем Вони нагадали батьків в чужині Які там над Сяном вертають до тем
Вітер гіллям грає і до низу гне А ті розгойдані безлисті в імлі Зітхають і кличуть до себе мене А я все це бачу і сумно мені
Зима незабаром вдягне сніжний шаль Тепла піч прикличе до хати дітей Мені молодому минулого жаль Вимолюю в Бога волю для людей
На стінах ікони ще з дому святі Пресвята Покрова Святий Миколай З молитвою до Них піду у житті Вони допоможуть щоб воскрес наш край
Скажіть добрі люди як жити мені Про мрії й надії співати кому Думками при мамі що тут в чужині Поклали в могилу ще так молоду... 24листопад 1962 рік написав польською. 11.жовтень 2018 рік переклав на рідну
Сумні, осінні роздуми приходять не до молодих людей, а до таких, як ми з Вами, котрі припускають, що можуть осінь чи зиму вже не пережити, але давайте надіятися на краще і славити свій Край в будь-яку пору року. З повагою.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
