Налийте рідним чашку чаю І запаліть свічу святу, Відверто мовивши: скучаю… І бережіть ту теплоту… Не в народини, не в напругу, Не ради чогось, навзаЄм, Ви подзвоніть старому другу… Спитайте просто: каву п’єм?... Дитинку кожну, маму, тата Щодня кровиночку свою Не забувайте обіймати… Казати щиро їм: люблю… Частіше говоріть: кохаю, За те, що є у мене ти, З тобою крилами махаю… До краю б віку так іти… Не кидайтесь в житті словами, Та мовчки з близькими – не гра, Затишна аура між вами… Щомиті - вчасна і пора…
Погоджуюся з думками автора вірша. На жаль, рідних інколи починаєш цінувати тоді, коли їх втрачаєш.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
