Налийте рідним чашку чаю І запаліть свічу святу, Відверто мовивши: скучаю… І бережіть ту теплоту… Не в народини, не в напругу, Не ради чогось, навзаЄм, Ви подзвоніть старому другу… Спитайте просто: каву п’єм?... Дитинку кожну, маму, тата Щодня кровиночку свою Не забувайте обіймати… Казати щиро їм: люблю… Частіше говоріть: кохаю, За те, що є у мене ти, З тобою крилами махаю… До краю б віку так іти… Не кидайтесь в житті словами, Та мовчки з близькими – не гра, Затишна аура між вами… Щомиті - вчасна і пора…
Погоджуюся з думками автора вірша. На жаль, рідних інколи починаєш цінувати тоді, коли їх втрачаєш.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: «Ода відкритій душі» – щирий і світлий твір, де звучить любов і турбота про власну внутрішню сутність. У ньому відчувається прагнення зберегти чистоту й силу душі, яка є храмом любові та оберегом.
virchi: Кожна людина має свій хрест – власні гріхи, провини, випробування, але водночас і свою любов, мрію, пам’ять, які підтримують і ведуть уперед. Повторюваний мотив «у кожного» створює відчуття універсаль
у Вас 
1
