На дачі в мене є сусідка Така хороша й мила тітка. Вона собачок любить дуже, А до котів зовсім байдужа. Собачок: Вітра, Дору, Данку Вона прогулює щоранку І ввечері така ж робота – Собачкам погулять охота. Є дача сад та ще й город Так що турбот є повний рот. Нема коли відпочивати, Лежачу матір доглядати Потрібно також. Що діяти, Коли хворіє рідна мати. То ж крутиться весь день вона – Від сходу сонця й дотемна. Усе встигає, може, вміє Та внуку, дочкам так радіє Коли провідать приїжджають Й врожай збирать допомагають. Від Бога гарний голос має І в вільний час завжди співає. Спокійна, лагідна, привітна І за столом вона примітна, І в праці фори всім давала – Ні від кого не відставала, А тепер пенсію вже має Й щодень на дачі «віддихає». Як віддихає - ми вже знаєм. Нікому так не побажаєм. В саду, в городі і на дачі Завжди порядок, не інакше. Сортів картоплі має різних: Середніх, ранніх й надто пізніх. А що вже квітів, Божа мати, Не хватить дня порахувати! Слив, яблунь, груш є цілий сад. Вирощує ще й виноград, Капусту, огірки, томати – Потрібно вчасно все зібрати Усьому треба раду дати, А де на це все сили взяти? І хто б його зробити мав, Якби їй муж не помагав. Тепер зосталось ще сказати, Як нашу героїню звати. Ім’я у неї мелодійне, Благозвучне і гармонійне: Анюта, Аня, Нюся, Ганна – Любе підійде бездоганно. Тепер, не роблячи зупинки, Про чоловіка цеї жінки, Щоб повную картину мати, Потрібно трохи щось сказати. Дуже хороша він людина – В сім’ї він менша «половина». Він «Жигулі» має, «четвірку», Кохає дуже свою жінку, Дочок і Пашку – внука свого Й не бере в голову дурного. Один не їздить він в машині Бо допоможе він людині: І підвезе, і завезе. Хто поряд з ним – тому везе. Зробив ставок він біля хати Тепер вже є де віддихати. Позакидає всі вудки І дивиться на поплавки. В нього не раз таке бувало - Велика риба вудку крала. А то запустить мотоблока, Обробить землю не глибоко Чи під суниці, чи томати – Це ж не лопатою копати. А техніку він любить й знає Вона йому допомагає І на роботі і на дачі. Життя не мислить він інакше. На будівництві ще працює Прорабом, але не гребує Попрацювати він фізично. Практично – не теоретично Уміє й може все зробити: Покласти цеглу, грубку, плити, Камін, покласти також лаги, Зробить підлогу, теж до снаги, Любу сантехніку він зможе Та ще й сусідам допоможе. Усе доводить до пуття. Такий у нього стиль життя. Я бачу вам цікаво знати Те, як сусіда мого звати? Скажу, секрету тут немає Всяк, хто знайомий, називає Геннадій Олександрович. В урочний день, урочний час Дарую ці вірші для вас. Пилип Тихий 05.08.2009.
|