Моя найрідніша із першої миті, З зародження першої крапельки крові, Коли з татусем, почуттям оповиті, Мене освятили Ви світлом любові… Натхненниця словом і впевнених кроків, Душею чарівна, теплом неймовірна, Найкращий наставник життєвих уроків, І в горі, і в радості – справжня і вірна… Цілую щоденно, люблю, обіймаю І радо стрічаю тебе із порогу, Що ти є у мене, що я тебе маю, Вклоняюся долі і дякую Богу… Матусі – сімнадцять, не більше нітрохи, Ще нами щасливі часи не прожиті, В крилатих ніколи не стомляться ноги, Моя найрідніша із першої миті…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
Для Вашої матусі
