І зранку знов я шлю вірші, Ти почуття могО світання, Натхнення тіла і душі, Моя найперша і остання… Ти – сонця світлий промінець, Ти – надприродна неймовірність, Ти – досконалості вінець, Тобі присвячую я вірність… Вже не співають солов’ї, Зима околиці накрила, Та вірю, що слова мої, В Тобі тріпочуть, наче крила… Я відчуваю подих Твій, Мої вірші Тебе зустріли, І в серце з-під звабливих вій Мені влетіли ніжні стріли…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
1
