здуровля
вірш на західно-українскій мові
пру шу тілько люди ни мовлят-
найважніши- то здуровля!
любіт наших, шуби ни мали атаків
серць і інфарктів,
бу як будити їх зниважати,
ни пуможут жадні карти.
йдіт на баданя частіши,
дохторский пиреглят
здобит житя здурувіщим,
ліпшим, щаслівішим.
ваши тіло- ваши щасьтя.
кожин лік юму придасьться:
і - бандаж, і- укуляри,
ренґен, і - юдина,
ґаза, лікарство,
бу ти є людина.
як маїти хрипку, діябет, гуречку,
пийти чаї зилуві, їчти варену гречку.
як маїти якийсь горп,
йдіт си ду хірурґа,
ни- ду куступрава,
хоть, можи, знахарка
можи бути права.
як глухі-сти,
йдіт ду вухо-горло-носа-
всьо пубадаї, всьо ввидит,
втре знахарам носа.
а як грипа чи гуречка,
кашиль, кіханє і сьльози,
йдіт ду фельшира чи лікара-
на всьо вам пуможи.
а, як рима, ну, як катар,
тре вдома лічити,
бути в лішку, пити піґулки,
чаї, мулуко пити,
али ни рубіт ви того,
як дохтор ни скажи,
бу можися тутак стати,
шу слабий всіх заражи.
як вам скажут здати щини
чи вашу урину,
ну, ту здайти,
бу пу них
віднайдут причину,
чо ви є такі слабі
абу- заздурові,
як ни зможут,
то пізнают причину ві Львові.
як в вас тисниня крови,
високи чи ниске,
дадут ліки биз рузмови,
пузьнімают риски.
як вам скажут бути голим,
ту то утак треба,
всьо пубадают, пумірат,
пумацяют, пиривірат,
скажут, шо рубити,
шо тре їсти, шо ни тре,
і шо тре вам пити.
ше важна є натура,
ваш характир, пувидінка-
ни бутьти, як нинависник,
ни зліться, як жінка.
як маїти міхурі,
прищі, пирипуклини, рани,
ту тре йти ду клініки-
ни їчти смитани.
як вам вилитіла пльомба,
йдіт си ду зубного:
той лічит кожнуго старого,
кожнуго малого.
як маїти рузвільниня,
корчі, чираки, буляки, задніня,
ту литіт ду шпиталю,
ни їчти насіня.
як в вас- кольки, пухлини, зимниці,
ни чикайти, а їтьти просто ду бульниці.
як маїти запалиня, пухлину, гнилец,
ту шукайти того дохтора, який - мулудец,
шу вилічи завурот, надутя, булізьні,
спазми, навіть- шальки, кули стаї нудно,
кули дихаїся тяшко,
кули вимітуют-
йдіт ду лікарів вже дісь:
вуни знают-чуют,
і добри лікуют.
ни худіт пу бабах,
пу тих вуружбитах,
вуни замувляют,
а ни платят мита,
вуни крутяться, як дзиги,
курaт, брискают, плюют,
али дужи пулихшіня
вуни ни дают.
памнятайти пру здудовля,
вуно- уснувне,
як забудиш пру нього,
хвуроба ни мине.
бутьти, бутьти всі здурові,
рубіт руханки і вправи,
здубувайти, шо вас тішит,
йдіт вверх, аш ду слави.
Їван Питришин
|
у Вас 
0
