Поезія, це думка одягнена в слово.
Коли пована суті, то душу огріє.
І таку поезію народ зрозуміє.
Дай Боже, щоб несла правду кольорову.
Не ритм і не рима, а мудрість розлита,
Де логос, є словом у грецькому виді.
Золотом і діти не зиватимуть міді.
Півправда - не правда для нашого світа.
Бувало поети думали й писали.
З серцем і душею ішли до людей.
А ті розуміли. Читали. Вивчали...
Несли в покоління колоски ідей.
Стерегли, щоб мудрість їхня не пропала.
Поет син народу і він як Мойсей.
31.08.2009р.
|