Сб, 23.11.2024, 14:27
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про навчання
 

Не хочу говорити "Прощавай!"

Не хочу говорити “прощавай”,
В погожий день червневий,
Та пахне п’янко каравай
І манить в край рожевий.

Говоримо, що самостійні ми,
Але хіба це так? Не знаю.
Завжди були ми лиш дітьми
Поміж життєвого розмаю.

І лищ тепер ідем у світ,
Не знаючи, що буде далі:
Падіння буде чи політ,
Веселощі чи лиш печалі.

Та віримо, що це життя,
Де все здається кольоровим
Відкриє світле майбуття
На зустріч мріям новим.

Я “прощавай” не хочу говорити
Усім своїм учителям
Вони ж примушували вчити
Й ми їм завдячуєм знанням.

А однокласники мої –
Найкращі, рідні ,любі
Для мене ви так дорогі,
Що вас ніколи не забуду.

Ніяк не можу уявити,
Що вже не зайду в рідний клас
І як без нього буду жити,
І як не бачитиму вас.

Найважче говорити вам
“прощай” оте прокляте
І було б диво всім дивам
Якби змогла я це сказати.

Я не зроблю цього ніколи,
Адже зустрінемось не раз,
Прийдем до нашої ми школи
І завітаємо в наш клас.


Додав: anastassya (15.09.2009) | Автор: © Степанова Анастасія
 
Розміщено на сторінці: Вірші про навчання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3118 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Nemo • 02:04, 17.09.2009 [Лінк на твір]
Збивається ритм і в деяких місцях рима... До роботи!!! Не каравай, а коровай... Тому всього 4.0. Натхнення. yes
avatar
2 anastassya • 20:58, 17.09.2009 [Лінк на твір]
Дякую за критику і зауваження, візьму до уваги)))
avatar
3 abramchuk_v • 12:18, 28.10.2009 [Лінк на твір]
Чудовий вірш hands
avatar
0
4 spydut • 20:19, 04.09.2021 [Лінк на твір]
А ідей так багато і фантазії велике свято


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz