Промінь світить у віконце, Гріє-припікає сонце. Ой, дванадцята година! Запізнилась вся родина. "Півник, півник, прокидайся, До роботи відряджайся! Час обіду вже настав. Ти проспав, і я проспав". Але півень сумний ходить, Дзьобом по канавці водить: "Я сьогодні рано встав". "А чому ж ти не співав?" "Я свій голос загубив - З джерельця водичку пив". "Бідолашна пташка наша. Нагодуєм тебе: кашку З"їж із медом, з молоком; Горло вкриєм рушником, Та вкладем тебе у ліжко, Щоб зігрілись твої ніжки. Будем тебе лікувати, Тобі пісеньки співати. Ти одужуй вже скоріше, З КУ-КУ-РІ-КУ веселіше Прокидатись зранку нам, - Ти це добре знаєш сам". Півник довго не пручався, Справно з нами лікувався. Через кілька днів гукнувся, - Знову голос повернувся. Гордий в дворі він літає, КУ-КУ-РІ-КУ всім співає. "Дякую", - він каже нам, Своїм добрим лікарям. июнь 2009 г.
|